Цікава математика

Середа, 17.04.2024, 00:01

Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Пошук

Календар

Годинник

Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1

Гостей: 1

Користувачів: 0

Курси валют

Информер курса доллара, евро и рубля, а также кросс-курса евро в долларах

Допомога сайту

Рекламний блок

SEO sprint - Всё для максимальной раскрутки!

Автомобілі майбутнього

Що будемо заливати в паливні баки автомобілів майбутнього? Повітря!
Повітря - в паливні баки? А чому б і ні? Адже двигун звичайного авто, що працює на бензині, в принципі, працює дуже просто.
У камеру згоряння потрапляє горюча суміш, яка, різко розширюючись при загорянні, штовхає поршень. Далі робота поршня за допомогою купи усіляких механізмів просто обертає колеса.
А якщо не підпалювати горючу суміш, а створювати тиск, який штовхає поршень безпосередньо за допомогою стиснутого повітря? Чому б і ні? Яка нам різниця, що буде штовхати цей самий поршень, аби колеса крутилися!

Тобто принципових обмежень перетворення бензинового двигуна внутрішнього згоряння в пневматичний мотор просто немає. Мало того, протягом недовгій історії автомобіля як засобу пересування такі спроби робилися неодноразово.
Один з перших патентів на використання стисненого повітря в якості «рушія» вози був виданий у Великобританії ще в 1799 році! А в XIX столітті пневматичний движок намагалися ставити на паровози, трамваї, автомобілі. Найбільше протримався пневматичний двигун на залізниці: деякі англійські поїзди ходили з таким двигуном більше 30 років.
Транспортні засоби на стислому повітрі приводяться в рух пневмодвигуни, що використовують стиснене повітря, запасене в балонах. Такий привід називається пневматичним. Замість суміші палива з повітрям, її спалювання в двигуні і подальшої передачі енергії поршням від гарячих розширених газів, у транспортних засобах на стислому повітрі передача енергії поршням здійснюється від стисненого повітря. Один з виробників заявив про розробку пневмодвигуна, що має 90% ККД.

Головна перевага від використання стисненого повітря в якості "палива" - екологічність. Автомобіль заправляється звичайним атмосферним повітрям. Ніяких хімічних перетворень в процесі їзди не відбувається, вихлоп - такий же атмосферне повітря. Холодне. Отже, кондиціонером для такого авто є простий обдув «вихлопної» труби.
Істотна перевага в порівнянні з бензиновим ДВС, є спрощення конструкції двигуна. Не треба зберігати горючі рідини, не треба тягнути проводку і придумувати складні схеми запалювання. Вся силова установка такого авто - бак для стислого повітря, проміжний механізм для подачі потрібної порції стисненого повітря і робоча зона з турбіною. Все! Ламатися нема чому, надійність такої системи просто феноменальна! Ну, для заправки ще зазвичай ставлять електричний компресор, який стискає атмосферне повітря і закачує його в бак.

Ну, і феноменальна дешевизна «палива» для пневмомобілей теж грає не останню роль.
На цьому переваги пневмомобіля закінчуються, «вилазить» безліч недоліків.
Принципова проблема полягає в тому, що стиснуте до 300 бар повітря (стандартний тиск для сучасних авторозробок), містить в собі приблизно 1% тієї кількості енергії, яка характерна для висоокоотанового бензину. При низьких температурах «енергоозброєність» стисненого повітря ще менше. Звідси і проблеми.
Невисока швидкість. Рекорд, занесений в книгу рекордів Гіннесса для пневмоавтомобілей, становить 129,2 кілометрів на годину.
Невисока потужність. Максимальна потужність пневмоприводів, які працюють сьогодні (2012 р.), складає всього 75 к.с.
Невеликий запас ходу на одному заправленні. Хоча, наприклад, фірма «Дженерал Моторс» заявила, що її пневмо-концепт Cadillac Aera проїде на одній заправці 1600 км, документальних підтверджень цьому поки що немає. Самий «далекобійний» «повітромобіль», що працює сьогодні, проходить на одній заправці 200 км.
Однак не все так погано. Ринкові ніші, де не потрібна висока швидкість, потужність і «далекобійність», вже почали оснащуватися пневмомобілями. Так, керівництво великих французьких аеропортів вже прийняло програму закупівлі пневмотранспорту для розвезення пасажирів від аеропорту до найближчих готелів. Пневмотранспорт вже зараз застосовується на підприємствах і складах з парами легкозаймистих матеріалів. Тут дуже небезпечно використовувати навіть електротранспорт: одна іскра може спровокувати вибух величезної сили.
Феноменальна екологічність пневмоавтомобілей привернула увагу влади Мехіко, самого забрудненого міста в світі. З 2010 року в цьому місті йде поступова заміна всіх міських таксі на «повітряну тягу». У міському парку австралійського Мельбурна всі транспортні засоби оснащені пневмодвигунами. Працюють тихо, екологічно, дешево.
І це ще не все! У 2008 року індійська автомобільна компанія «Тата» оголосила про проект випуску «народного автомобіля» на стислому повітрі. Плани грандіозні. Причому свій автомобіль індійці розробляти не стали, а купили вже «обкатану» конструкцію французької компанії «MDI», яку заснував колишній інженер-випробувач двигунів у Формулі-1 Гай Негре (Guy Negre).
Подібна машина, OneCat, уже продається як міське таксі у Франції. Запас ходу такого авто - не менше 200 кілометрів в міському режимі руху. Посадочні місця для водія і чотирьох пасажирів. Максимальна швидкість - до 110 кілометрів на годину. Баки для стисненого повітря зроблені за спеціальною технологією, при аварії вони не вибухають, а розколюються.
Оголошена вартість - 5000 доларів. Практично повний конкурент бензиновому автомобілю.
Будівництво заводів для виробництва або збирання пневмобілей розгорнуто в Південно-Африканській республіці, Мексиці, Іспанії та Австралії.
Мабуть, автомобільний світ стоїть на порозі революції.
Пневмореволюціі!

Каталог статей

Меню сайту