Останні роки все більше вчених заявляє про те, що Земля - це живий розумний організм, який знає про існування людської цивілізації і спостерігає за її діяльністю. Планета «дихає» Непряме підтвердження "божевільної" гіпотези про те, що Земля - жива істота, було отримано ще в 1980-і роки. Професор В. Макаров, вивчаючи
космічні знімки фізичних полів в районах розломів земної кори, виявив на них свідоцтва
регулярних змін величини магнітного поля, що відбуваються за певні періоди
часу. Трохи раніше група вчених під
керівництвом І. Яницького, проводячи польові дослідження, зафіксувала, що обсяг
глибинних газів, що виходять з тріщин в земній корі, кілька разів на добу
помітно зростає… Ці результати узгоджуються з відкриттям англійських вчених
Хартмана і Каррі, які вивчали біоенергетичну взаємодію людей з навколишнім
світом. Дослідники виявили так звані «енергетичні сітки» (згодом названі їхніми
іменами) - зони планети, в яких протягом доби змінюються електромагнітні
показники. Ці зони (площею до чотирьох тисяч кілометрів), або «сітки»,
як би «відкриваються» і «закриваються» в залежності від розташування Місяця,
найближчих планет і інших космічних факторів. Пояснення подібних дивних явищ
запропонував професор В. Луговенко. Вчений вважає, що «сітки
Хартмана і Каррі» - свідчення «дихання» планети, яка за допомогою тріщин в
розломах «прокачує» через свої глибинні шари космічну енергію. А значить, і ставитися до
Землі треба не як до «мертвого» космічного об'єкта, а як до живого організму. Ідею
живої Землі підтримує професор Г. Кузнєцов. На його думку, у визначенні
організму як живого зараз використовується «антропоцентристський» погляд на
речі. Тобто «живим і розумним»
дозволяється бути тільки таким формам організованої матерії, властивості яких
відповідають властивостям тварин і людини. Ті ж форми, які разюче
відрізняються від них - за своїм речовинним складом, розмірами, термінами
життя, споживанням енергії, обмінними реакціями, - офіційна наука до живої
розумної матерії не зараховує.
Мами - комети, тата - астероїди?
Подібний «людиноцентризм» в
пізнанні законів природи нікуди, окрім як в тупик, сучасних вчених привести не
може. Це видно вже зараз по їх
відношенню до планети - з усіма частинами її організму, якими є повітря, вода,
надра, рослини, тварини, люди.
Аура людини нагадує
енергоінформаційне поле Землі.
Але якщо прийняти гіпотезу про те, що Земля - розумний організм, то як вона з'явилася? Вважається, що планети
Сонячної системи, у тому числі й Земля, утворилися з величезної газопилової
хмари. Мільярди років тому в ньому
відбувалися зіткнення численних астероїдів, метеорів і комет, які під дією
відцентрових сил як би збивалися в купи. Вони, продовжуючи притягувати
до себе більш дрібні небесні тіла, поступово росли, збільшувалися в розмірах і,
нарешті, стали відомими нам планетами. Земля, таким чином, - це
величезне скупчення малих небесних тіл, в основному астероїдів і комет.
Останнім часом у астрономів
зріс інтерес до цих космічних мандрівників. У їх поведінці виявилося чимало незрозумілого. Наприклад, у деяких комет є
два хвости, що суперечить законам небесної механіки. У комети Аренда-Ролана,
відкритої в 1956 році, другий, аномальний, хвіст може раптово зникати і так
само несподівано з'являтися. Є комети, які мимоволі
змінюють свої траєкторії руху. Від багатьох з цих небесних
тіл виходить незрозуміле радіовипромінювання, схоже на сигнали, що деяким
фахівцям дало привід оголосити їх розвідувальними зондами інопланетян. Але запропонована і інша
версія: комети і астероїди - живі істоти, які мають кремнеорганічну природу.
На цих астрономічних об'єктах,
як відомо, є вода - в основному у вигляді льоду або пари. Принесена на планети (в тому
числі і на Землю), H2O, без сумніву, відіграє найважливішу роль у
функціонуванні організму небесних тіл. Вражаючі властивості води, що
стали можливими завдяки її абсолютно унікальній структурі, особливо її
здатність до біоенергоінформаційного обміну, починають все більше притягувати до себе увагу вчених.
Не тільки «кров», а й розум. Тепер можна з усією
впевненістю говорити, що H2O - це «кров» планет, без неї неможлива її нормальна
життєдіяльність. Мало того - саме наявність на
планеті води є свідчення розумності астрономічного об'єкту. З цієї точки зору розумним
повинен бути навіть Місяць, в районах полюсів якого, під тонкою поверхневою
кіркою, виявлені цілі океани. На Землі H2O присутня не тільки на поверхні. Вода у вигляді пари пронизує
глибинні шари, що довели дослідження на Кольській надглибокій свердловині.
"Сітки Хартмана і
Каррі" показують, як планета дихає.
Таким чином Земля - це об'єднання небесних тіл - живих, мислячих істот, які дали планеті не
тільки свою «кров», а й свій розум. Стикаючись один з одним в
протопланетній газопиловій хмарі, зліплені на купу, розумні комети не гинули, а
з'єднувалися, створюючи величезний живий розумний організм. Він-то і став в кінцевому підсумку нашою рідною Землею.
«Як відомо,
енергоінформаційним полем в навколишньому світі має не тільки будь-який живий
організм, але і взагалі будь-який предмет - будь то камінь або стілець, - пише
професор Сідней Джексон (Велика Британія). - Але справа в тому, що
енергоінформаційне поле розумної істоти різко відрізняється від аналогічних
полів неживих предметів. Енергоінформаційні поля
першого типу мають лише три види істот навколишнього світу: людина, дельфін і
... сама Земля! Так, це так! Планета - не просто куля, що
складається з мінералів, води і органіки. Вона - цілком розумна, мисляча
істота, частина вселенського співтовариства. І в світлі цього факту
перестає бути загадкою, з яких причин періодично із Землі в глибини космосу
йдуть на дуже тонкому енергетичному рівні своєрідні інформаційні
"посилки". Очевидно, що
"посилає" їх сама планета ... »
Глобальна мета.
Земля, безумовно, знає про
існування людської цивілізації. Мало того, вона знає про кожну
живу на ній істоту, будь то людина або тварина. Всі пов'язані з людьми
незвичайні явища - левітація, біолокація, телепатія, полтергейст, вихід з тіла
і тому подібне - відбуваються в результаті взаємодії біополя планети і біополя
людини.
Однак не можна сказати, що
Земля налаштована до свого населення, в тому числі і до людей, доброзичливо. Ставлення, швидше, суто прагматичне. «При збільшенні чисельності
людства понад допустимі норми, при отруєнні продуктами життєдіяльності людей
цілих регіонів планети, її атмосфери, рослинності і водних ресурсів вона
починає позбавлятися, "очищатися" від небезпечних для неї істот, -
вважає професор Г. Кузнєцов. - Зазвичай вона робить це за
допомогою природних катаклізмів. Не так давно в її арсеналі був
такий засіб, як введення в підсвідомість людей наказу до самознищення, який призводить
до війни. Зараз, коли у низки країн
з'явилася ядерна зброя, застосування якої може привести до катастрофічних
наслідків не тільки для людської спільноти, а й, мабуть, для самої Землі, вона
обрала іншу тактику. Від людей, що надмірно
розплодилися, вона позбавляється за допомогою смертельно небезпечних вірусів
... »
І в той же час без
цілеспрямованих зусиль планети навряд чи стало б можливим поява на ній людини і
взагалі життя. Виникнення людей, як і всіх
процесів у природі, має свою глобальну загальнокосмічну мету. Полягає вона у всебічному
розвитку вселенської біоенергетичної системи.
Призначення планет, у тому
числі і Землі, - створювати, підтримувати і насичувати глобальну біоенергетику
астральними сутностями (або біоенергетичними субстанціями), які здатні дати
тільки розумні істоти, такі, як людина, дельфін, комета, нарешті, сама Земля. А тому наша планета для нас -
це материнське лоно, колиска, звідки ми після розставання з нашими тлінними
фізичними оболонками вступаємо у «доросле», космічне життя.
Джерело: Таємниці ХХ століття.
|
